Штрафні санкції в сфері КІК
Основні обов’язки для контролюючих осіб («контролерів») контрольованих іноземних компаній (КІК)
Контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) – це юридичні особи, зареєстровані за кордоном, які контролюються резидентами України (фізичними або юридичними особами). Українське податкове законодавство в ст. 392 ПКУ встановлює обов’язки щодо:
- Вчасного подання повідомлень про набуття/втрату контролю над КІК;
- Вчасного подання звітів про КІК в повному обсязі;
- Надання податковій документації з трансферного ціноутворення, фінансової звітності КІК.
Невиконання цих вимог тягне за собою застосування значних штрафних санкцій, але з урахуванням воєнного стану діють особливі правила.
Основні штрафи за порушення правил в сфері КІК
В таблиці нижче наведено штрафні санкції, що діють в сфері КІК. Для всіх наведених штрафних санкцій розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі – ПМПО) береться станом на 1 січня звітного року. Наприклад, Ви не подали звіт про КІК за 2024 рік, за це Вам нарахують 302 800 грн штрафу (3 028 грн * 100, де 3 028 грн – це ПМПО станом на 01.01.2024).
| Норма Податкового кодексу України | Вид порушення | Розмір штрафу |
| 1-2 абзаци ст. 120.7 ПКУ | Неподання контролюючою особою звіту про КІК | 100 розмірів ПМПО |
| 3-4 абзаци ст. 120.7 ПКУ | Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК | Від 1 до 50 ПМПО (за кожен день прострочення терміну подання звіту про КІК нараховується 1 ПМПО, але не більше 50 ПМПО) |
| 5-6 абзаци ст. 120.7 ПКУ | Відсутність звітування для частини КІК* | 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, за якими не подано звітність, залежно від того, яке із цих значень є більшим, але не більше ніж 1000 ПМПО, за кожен факт невідображення |
| 5-6 абзаци ст. 120.7 ПКУ | Невідображення контролюючою особою у звіті про КІК інформації щодо КІК, визначеної пп. «г» – «з»** пп. 392.5.3 ПКУ | 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображених у звіті про КІК, залежно від того, яке із цих значень є більшим, але не більше ніж 1000 ПМПО, за кожен факт невідображення та/або за всі невідображені суми |
| 7-8 абзаци ст. 120.7 ПКУ | Неподання повідомлення про набуття/втрату контролю над КІК | 300 розмірів ПМПО |
| 9-10 абзаци ст. 120.7 ПКУ | Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 392 ПКУ | 3% суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше ніж 1000 ПМПО |
| 12-13 абзаци ст. 120.7 ПКУ | Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафів, передбачених ст. 120.7 ПКУ | Від 5 до 300 ПМПО (за кожен день прострочення терміну подання звіту про КІК нараховується 5 ПМПО, але не більше 300 ПМПО) |
(*) ПКУ передбачає, що платник податків подає один звіт, в якому відображено інформацію про усі КІК, які має контролер. А відповідно до підходів, реалізованих Кабміном у Наказі від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії …»
(**) окремо відповідальність передбачена за неповне відображення інформації у звітах про КІК в таких випадках:
| Норма ПКУ | Вид порушення | Формулювання ПКУ* |
| пп. «г» пп. 39-2.5.3 ПКУ | Незаповнення граф 22-24 звіту про КІК | Інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності |
| пп. «ґ» пп. 39-2.5.3 ПКУ | Незаповнення граф 25.1, 25.2К, 25.3 звіту про КІК** | Розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог цієї статті, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи |
| пп. «д» пп. 39-2.5.3 ПКУ | Незаповнення графи 28 з підпунктами*** | Інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень цієї статті |
| пп. «е» пп. 39-2.5.3 ПКУ | Незаповнення графи 29 звіту про КІК | Суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб |
| пп. «є» пп. 39-2.5.3 ПКУ | Незаповнення графи 30 звіту про КІК | Суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи |
| пп. «ж» пп. 39-2.5.3 ПКУ | Незаповнення граф 31-33 звіту про КІК | Перелік операцій контрольованої іноземної компанії з нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу |
| пп. «з» пп. 39-2.5.3 ПКУ | Незаповнення графи 11 звіту про КІК | Кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року |
(*) Окрім порушення вимог пп. «г» пп. 39-2.5.3 ПКУ (зазначеного у першому пункті таблиці) умови ПКУ щодо розрахунку розміру штрафу не можна застосувати безпосередньо до інших порушень. Тому суми відповідальності можуть уточнитися відповідно до правозастосовної практики (або буде внесено зміни до пп. 120.7 ПКУ).
(**) Ці графи їх непотрібно заповнювати фактичними значеннями, якщо є підстави до звільнення від оподаткування прибутку КІК в Україні (в такому разі в цих графах проставляється «0»).
(***) Якщо підстав для звільнення від оподаткування скоригованого прибутку КІК в Україні немає, ці графи не заповнюються.
База для розрахунку штрафу: розмір ПМПО
Відповідно до 11 абзацу ст. 120.7 ПКУ сплата штрафів не звільняє контролюючу особу КІК від обов’язку подання звіту про КІК та підтверджувальних документів, передбачених ст. 392 ПКУ.
В таблиці нижче наведено розміри прожиткових мінімумів в Україні станом на 1 січня 2022-2026 рр. для цілей визначення сум потенційних штрафних санкцій, що податкова може застосувати у випадку порушення вимог ст. 392.
| Рік | Розмір прожиткового мінімуму, грн |
| 2022 | 2 481 |
| 2023 | 2 684 |
| 2024 | 3 028 |
| 2025 | 3 028 |
| 2026 | 3 328 |
Мораторій на штрафи в сфері КІК під час дії воєнного стану в Україні
Законодавство України (зміни до п. 72 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (https://tax.gov.ua/nk/rozdil-xx–perehidni-polojen/)) передбачає, що штрафи визначені 1-8 абзацами ст. 120.7 ПКУ у період воєнного стану не застосовуються, а також до фізичної особи контролера КІК або юридичної особи контролера КІК, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення вимог ст. 392 ПКУ. Відповідальність та штрафи не застосовуються за умови виконання обов’язків до і протягом 6 місяців після припинення/скасування воєнного стану.
Це означає, що контролер КІК може подати всі необхідні звіти про КІК, повідомлення КІК без застосування до нього штрафних санкцій протягом дії воєнного стану і протягом 6 місяців після його припинення/скасування.
При цьому податкова все одно проводить перевірки звітів про КІК та їх контролерів. Податкова може проводити раз на 2 роки перевірку контролера КІК та його звітності. Підставами для цього можуть бути такі:
- Неподання (або подання з порушенням вимог ст. 392 ПКУ) звіту про КІК;
- Ненадання контролюючому органу інформації про КІК протягом 2 місяців з дня отримання відповідного запиту.
Строк давності для здійснення податковими органами перевірок становить 2 055 днів (7 років) з дати подання звіту про КІК (а у разі його неподання – із граничної дати його подання, передбаченої ПКУ). І відповідно, протягом аналогічного періоду – 7 років – контролюючі особи КІК зобов’язані забезпечувати зберігання всієї релевантної документації, зокрема копій фінансової звітності та інших матеріалів, пов’язаних із КІК-звітністю. Наприклад, звіт про КІК за 2022 та дані для його складення потрібно зберігати до 2030 року. При цьому строк давності може подовжуватися через регуляторні вимоги (як він подовжувався на тривалість карантину з 18.03.2020 по 31.06.2023).
Кримінальна відповідальність за порушення в галузі
За підсумком аналізу діяльності КІК, відображеному у звіті про КІК у контролера КІК можуть виникати податкові зобов’язання з оподаткування скоригованого прибутку КІК.
Відповідальність визначається в залежності від суми несплачених податків, так само як і термін давності для застосування 212 Кримінального кодексу України. Штрафи визначено в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (НМДГ), який дорівнює 17 грн.
| Частина статті 212 | Сума несплачених податків | Класифікація злочину | Сума штрафу | Термін давності* |
| Частина 1 (значний розмір) | 3 000 – 5 000 НМДГ (51 000 – 85 000 грн) | Кримінальний проступок | 5 000 – 10 000 НМДГ (85 000 – 170 000 грн) | 2 роки |
| Частина 2 (великий розмір) | 5 000 – 7 000 НМДГ (85 000 – 119 000 грн) | Невеликої тяжкості | 10 000 – 15 000 НМДГ (170 000 – 255 000 грн) | 5 років |
| Частина 3 (особливо великий розмір) | Від 7 000 НМДГ (від 119 000 грн) | Тяжкий злочин | 15 000 – 20 000 НМДГ (255 000 – 340 000 грн) | 10 років |
(*) Термін давності визначено статтею 49 ПКУ.
Таким чином штраф, передбачений в Кримінальному кодексі складає до 340 тис. грн. і диференціюється в залежності від суми несплачених податків.
Термін давності може складати до 10 років для сум несплачених податків від 119 тис. грн.
Тому у випадку якщо у контролера відсутні підстави для оподаткування прибутку КІК, важливість розрахунку скоригованого прибутку та сплати податкових зобов’язань в Україні зростає.
Висновки
Обов’язки контролерів КІК залишаються чинними та не були скасовані. Водночас застосування штрафних санкцій в сфері КІК мають тимчасово відтермінований характер. Потрібно враховувати, що законодавець у будь-який момент можуть внести зміни до регулювання сфери КІК, у тому числі відновити застосування штрафів у повному обсязі.
Окрім того, навіть враховуючи, що після завершення воєнного стану контролюючі особи матимуть 6 місяців для приведення звітності до вимог ПКУ, цього часу може бути недостатньо для коректного звітування, враховуючи, що звіти треба подавати для всіх завершених періодів з 2022 року, особливо якщо у контролера декілька / багато КІК і якщо отримання їхньої фінансової звітності або інформації з облікової системи може бути ускладнене / нешвидке.
З огляду на висок у відповідальність в сфері КІК, потрібно не відкладати в довгий ящик питання звітності щодо КІК, а особливо в частині сплати податків на скоригований прибуток КІК, коли вони виникають. Тому ми рекомендуємо зайнятись цим питанням прямо зараз, якщо на вас поширюються відповідні вимоги ПКУ.
