Як порахувати прибуток постійного представництва за 2021 рік

Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX, який набув чинності 23.05.2021 р. вніс низку змін до Податкового кодексу України (ПКУ), частина з яких набирає чинності в наступних періодах.

 

Поточні регуляторні вимоги

Зокрема, Закон вніс зміни до порядку розрахунку оподатковуваного прибутку постійних представництв:

141.4.7. Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу “витягнутої руки”. Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Відповідно до перехідних положень ПКУ:

60-11. Норми підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

Попередні регуляторні вимоги

Ці положення скасували попередні положення, коли у разі неможливості складення окремої фінзвітності можна було оцінити прибуток з розрахунку 30% чистої рентабельності:

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу”.

При цьому Стаття 39 визначає вимоги для коригування прибутку у випадку, якщо умови контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки»: в такому разі Платник податків може самостійно (через додатки ТЦ та РІ до річної декларації з податку на прибуток) відкоригувати об’єкт оподаткування податком на прибуток на суму різниці між вартістю контрольованих операцій, яка відповідає принципу «витягнутої руки» та фактичною вартістю (або, при використанні методів рентабельності, прибутку, який відповідає принципу «витягнутої руки» та фактичного прибутку платника податків).

Що змінилось

Таким чином, в цілому вимоги змінились незначно в порядку визначення прибутку. Фактичні зміни такі:

  1. Скасовано вимогу погоджувати з ДПС фінансову звітність;
  2. Скасовано право ДПС застосувати норму прибутковості на рівні 30% чистої рентабельності.
  3. Уточнено, що вимоги Статті 39 ПКУ поширюються не тільки на ті постійні представництва, для яких сума операцій (у т.ч. внутрішніх переказів коштів) нерезидента з постійним представництвом перевищила 10 млн грн (пряма вимога абзацу 6 пп. 39.2.1.6. ПКУ), а, фактично, на всі постійні представництва.

Як рахувати прибуток

Часто, в діяльності постійного представництва важко або неможливо визначити доходи (коли діяльність фінансується за рахунок внутрішньофірмових переказів коштів від нерезидента або важко визначити частку в отриманих представництвом доходах нерезидента, яка стосується саме діяльності представництва).

При цьому витрати постійного представництва на зарплату співробітників, оренду офісу, амортизації основних засобів тощо, завжди є в обліку.

Стаття 39 ПКУ та «Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб» описують 5 методів для визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». З них найбільш застосовним для цілей визначення прибутку постійного представництва є метод чистого прибутку (з огляду на те, що постійне представництво часто не має внутрішніх зіставних операцій для здійснення аналізу за більш пріоритетними методами).

Для того, щоб розрахувати прибуток необхідно забезпечити таку послідовність дій:

  1. Визначити, якому коду КВЕД (код виду економічної діяльності) відповідає діяльність постійного представництва. Це можна зробити за самим класифікатором КВЕД, затвердженим Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 (лінк: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10);
  2. Вибрати юридичних осіб – резидентів України, які здійснюють діяльність за такими самими кодами КВЕД. Це можна зробити за реєстром юридичних осіб в базі даних на порталі відкритих даних Дія (лінк: https://diia.data.gov.ua/);
  3. Знайти фінансову звітність вибраних компаній за звітний рік. Для цього можна використати відкриті дані Дія (лінк: https://diia.data.gov.ua/) або комерційні бази даних (Ruslana, СПАРК, Orbis тощо). Якщо пошук здійснюється до моменту, коли доступні дані фінансової звітності за відповідний звітний рік, необхідно вибирати дані за декілька попередніх років (в практиці аналізу – за 3-4 роки, за задумкою регулятора – за строк, що відповідає бізнес-циклу, який триває близько 10 років);
  4. Відсіяти компанії, що не можуть бути базою для порівняння (реалізують в т.ч. інші напрямки діяльності, мають збитки за 2 і більше періодів протягом періоду, за який аналізуються дані фінзвітності, мають засновників – юридичних осіб з часткою власності 25% і більше або дочірні компанії з такою часткою власності, можливо, застосувати додаткові критерії для перевірки відсутності даних з пов’язаними особами тощо). Для цього можна використати дані пошуку в Інтернеті, дані щодо міжнародної торгівлі таких компаній (лінк на https://www.importgenius.com/) тощо;
  5. Розрахувати чисту рентабельність (якщо постійне представництво займається імпортом) або чисту рентабельність витрат (якщо експортом або надає послуги нерезиденту) обраних юридичних осіб за відповідний рік або період (якщо розрахунок здійснюється за декілька років, його потрібно робити за інструкцією, затвердженою Постановою КМУ від 29.03.2017 р. № 191 (тут лінк: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/191-2017-%D0%BF);
  6. Розрахувати діапазон рентабельності, використовуючи вимоги Постанови КМУ від 04.06.2015 р. № 381 (тут лінк: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2015-%D0%BF);
  7. Оскільки будь-яка точка в межах розрахованого діапазону відповідає принципу «витягнутої руки», визначаємо рентабельність діяльності постійного представництва як мінімальну межу розрахованого діапазону (якщо немає політичної волі заплатити більше податків). При цьому, якщо нижня межа діапазону є від’ємним значенням, краще в межах консервативного підходу визначити невелике додатне значення рентабельності (на рівні 1-2%), щоб не стимулювати інтерес контролюючого органу поставити під сумнів результати розрахунків та спробувати обґрунтувати використання інших бенчмарків (зіставних компаній);
  8. Розрахувати доходи та прибуток постійного представництва:

a) Розрахунок з показника чистої рентабельності:

Доходи:  Д=ОВ/(1-ЧР)

  • Де Д – розрахунковий дохід;
  • ОВ – операційні витрати (фактичні, з бухгалтерського обліку);
  • ЧР– чиста рентабельність (нижня межа оціненого ринкового діапазону рентабельності або інше значення не нижче нижньої межі);

Прибуток: П=Д-ОВ=Д*ЧР=(ЧР*ОВ)/(1-ЧР);

  • Де П – розрахунковий прибуток;

b) Розрахунок з показника чистої рентабельності витрат:

Доходи: Д=ОВ*(ЧРВ+1)

  • Де – розрахунковий дохід;
  • ОВ – операційні витрати (фактичні, з бухгалтерського обліку);
  • ЧРВ – чиста рентабельність витрат (нижня межа оціненого ринкового діапазону рентабельності або інше значення не нижче нижньої межі);

Прибуток: П=Д-ОВ=ОВ*ЧРВ;

  • Де П – розрахунковий прибуток;

Як відображувати в обліку

У обліку розрахунковий дохід можна відображувати за відповідним рахунком 7 класу в кореспонденції з внутрішньогосподарськими розрахунками на 683 рахунку.

Порядок дій постійного представництва після розрахунку прибутку

Якщо ви встигли зробити відповідні розрахунки до подання річної декларації з податку на прибуток, далі  необхідно оформити це у відповідний документ. Якщо постійне представництво має контрольовані операцій (сума внутрішньогосподарських розрахунків з відповідним нерезидентом перевищує 10 млн грн), необхідно скласти документацію з трансфертного ціноутворення, де зазначений вище алгоритм буде описано в деталях у розділі економічного аналізу (при цьому також важливо не забути про подання до 1 жовтня Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній).

Якщо ви не встигли до 1 березня зробити відповідні розрахунки,  можете поставити орієнтовну суму прибутку (з розрахунку не менше 2-5% рентабельності, щоб не генерувати негайний інтерес контролюючих органів) та зробити розрахунки пізніше. Якщо в результаті розрахунків виявляється, що ринковий діапазон вище, ніж рентабельність, присутня в неявному вигляді у вашому Звіті про фінансові результати, ви можете подати уточнюючу річну декларацію з податку на прибуток з такими коригуваннями:

  1. Відкоригувати суму доходу та фінансову звітність за рік, доплатити податок на прибуток. Якщо ще не закінчиться загальнонаціональний карантин, штраф сплачувати непотрібно. Якщо закінчиться, сплатити 3% штраф на суму невчасно сплачених податкових зобов’язань. Штраф окремо зазначаємо у графі 34 уточнюючої декларації;
  2. Не коригувати суму доходів та фінзвітність, а заповнити додатки ТЦ та РІ з коригуванням об’єкту оподаткування податком на прибуток, де зазначити відповідну різницю між доходом в уточнюючій річній декларацій та поданій раніше звітній річній декларації з податку на прибуток. При цьому таке коригування не визнається конструктивними дивідендами відповідно до абзаців 4-6 пп. 14.1.49. ПКУ, оскільки доходи постійного представництва є повністю доходами відповідного нерезидента (і, відповідно, непотрібно заповнювати додатково додаток ПН декларації та сплачувати податок на репатріацію).

Якщо у вас залишились додаткові питання, можна задати їх тут.

По імейлу:  ✉ info@ardenta.com.ua

Або за телефонами:  ✆ +38 (067) 567-15-34; ✆ +38 (044) 229-81-89