Коригування податкових різниць по пп. 140.5.5-1. Що робити, якщо податкова каже, що “нічого робити не треба”.

Якщо ви мали експорт у 2020 році в низькоподаткові юрисдикції або на контрагентів з ризиковими організаційно-правовими формами і сумніваєтесь, чи поширюється на вас дія вимог пп. 140.5.5-1 ПКУ щодо необхідності коригування суми таких операцій в податковому обліку, ви телефонуєте своєму інспектору для консультацій, а він каже, що нічого вам робити не треба, чи це означає, що ризиків дійсно немає?

Для того, щоб перевірити, чи ризиків дійсно немає, треба пам’ятати про таке:

  1. Вимоги пп. 140.5.5-1 ПКУ (який з’явився в ПКУ 23 травня 2020 р.) говорять, що якщо український платник податку на прибуток з доходами у 2020 році понад 40 млн грн (це умова п. 134.1 ПКУ) і такий платник податків мав у 2020 р. експортні операції з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій (внесених до переліку Постанови КМУ від 27.12.2017 р. № 1045) або з нерезидентами з організаційно-правовими формами, звільненими від оподаткування податком на прибуток (внесеними до переліку Постанови КМУ від 04.07.2017 р. №480), вимоги ПКУ такі:
  • Ви повинні або показати різниці (збільшити доходи на 30% вартості таких операцій), заповнивши пп. 3.1.7.1 (це для юрисдикцій) або 3.1.7.2 (це для ОПФ) річної декларації з податку на прибуток;
  • Підготувати обґрунтування цін в таких операціях за процедурою, передбаченою статтею 39 ПКУ;
  • Цей варіант стосується тільки операцій з ОПФ з переліку 480: отримати підтвердження сплати податку на прибуток вашим контрагентом (бажано, щоб це була апостильована довідка, видана офіційним органом відповідної держави), тут ви її перекладаєте та засвідчуєте переклад у нотаріуса;
  • Можна нічого не робити, в такому разі при перевірці або ненаданні необхідного обґрунтування на запит контролюючого органу ДПС вручить вам ППР з вимогою збільшити на 30% вартість таких операцій, на 18% від суми збільшення зміняться податкові зобов’язання, додатково треба буде сплатити штраф в сумі 20% від невчасно сплачених податкових зобов’язань та пеню.
  1. Щодо першого періоду, на який поширюються вимоги пп. 140.5.5-1: цей підпункт з’явився в ПКУ 23 травня відповідно до Закону 466. ДПС надала низку консультацій, в яких визначила, що першим періодом, на який поширюється вимога пп. 140.5.5-1 ПКУ, це період з 23.05.2020 по 31.12.2020 р. Наприклад, консультація від 23.07.2020 N 3011/ІПК/99-00-05-05-02-06:

… у разі незастосування підприємством різниці відповідно до пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу обґрунтування цін таких операцій за принципом “витягнутої руки” згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

Враховуючи те, що зміни до п. 140.5 ст. 140 Кодексу набули чинності 23 травня 2020 року, то збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу визначається за результатами податкового (звітного) 2020 року щодо операцій, здійснених після 22 травня 2020 року.

  1. В актуальну версію декларації з податку на прибуток внесено відповідні розділи в додаток РІ:
3.1.7 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
3.1.7.1 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
3.1.7.2 Розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)

Тому якщо ви отримали відповідний усний висновок від співробітника ДПС, ми радимо додатково зробити таке:

  1. Отримати альтернативну діагностику ситуації в один з таких способів:
  • У профільних спеціалістів. Якщо ви надасте звіти «обороти рахунку» або «журнал-ордер» або іншу аналітику (за якою видно суму операцій без курсових різниць в розрізі контрагентів) за рахунком 632 за 2020 рік та за рахунком 362 за 2020 рік і за період з 23.05.2020 по 31.12.2020 р., ми надамо вичерпну консультацію щодо операцій, на які поширюються вимоги 39 статті ПКУ або пп. 140.5.4, 140.5.5-1 або 140.5.6 ПКУ.
  • В автоматичних додатках. Наприклад, на нашому сайті в розділі «калькулятор» можна зробити таку діагностику самостійно.
  • Зробити діагностику самостійно. Для цього потрібно відкрити текст Постанови 1045 та Постанови 480, відкрити власні оборотки та проаналізувати кожного контрагента.
  1. Щоб бути впевненим у словах співробітника ДПС бажано отримати індивідуальну податкову консультацію, яка засвідчить, що у вас немає відповідних ризиків.

Якщо у вас залишились питання, ми будемо раді надати додаткову консультацію з ТЦУ або в частині статті 140 ПКУ. Наші контакти:

Більше інформації щодо вимог ПКУ в частині статті 39 та пп. 140.5.4 та пп. 140.5.5-1 ПКУ можна знайти тут.